ШАГ літній табір

Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 373 "Паросток" Харківської міської ради"

 







Національно-патріотичне виховання

                                                   

 

Національно-патріотичне виховання

За останній час згодом кризових явищ у соціально-економічній, політичній, культурній та ін. сферах суспільного життя стався різкий спад в діяльності виховання підростаючого покоління, а саме, в напрямку патріотичного виховання. Тому, значна роль у вихованні патріотизму лягла на дошкільні та навчальні освітні установи, в рамках яких відбувається духовно-моральне становлення дітей і підготовка їх до самостійного життя. В даний час в період нестабільності в суспільстві, виникла необхідність повернутися до кращих традицій нашого народу, до його віковим коріння, до таких вічних понять як рід, рід, Родина. У зв'язку з цим починаючи з дошкільного віку необхідно формувати у дітей високі моральні та морально-психологічні якості, серед яких важливе значення має патріотизм. Поняття патріотизм - це почуття любові до Батьківщини. Поняття «Батьківщина» включає в себе всі умови життя: територію, клімат, природу, організацію суспільного життя, особливості мови і побуту. Бути патріотом - це значить відчувати себе невід'ємною частиною Вітчизни. Це складне почуття виникає ще в дитинстві, коли закладаються основи ціннісного ставлення до навколишнього світу. Але подібно будь-якому іншому почуттю, патріотизм знаходиться самостійно і переживається індивідуально. Він безпосередньо пов'язаний з духовністю людини, її глибиною. Тому, не будучи патріотом сам, педагог не зможе і в дитині пробудити почуття любові до Батьківщини. Саме пробудити, а не нав'язати, так як в основі патріотизму лежить духовне самовизначення.

Не секрет, що представлення випускників дошкільного закладу про російській культурі були уривчасті і поверхневі. У чому ж справа? Можливо, це відбувається тому, що в Програмі завдання по ознайомленню дошкільнят з рідною культурою були сформульовані занадто загально. Наприклад: «Виховувати любов до Батьківщини, рідного міста, села»; «Ознайомлення з деякими виробами народного мистецтва» і т.п. При цьому абсолютно не позначеними залишалися засоби і методи розв'язання даних задач, а у вихователя найчастіше не було відповідних матеріалів і посібників. Навколишня дійсність (особливо в місті) також не давала можливості реально залучати дітей до народної культури.

Ці проблеми могли бути заповнені участю у фольклорних святах, відвідуванням різноманітних виставок народного мистецтва, в музеї - краєзнавчих експозицій. Однак для вихованців дитячого садка це не завжди можливо, не кажучи вже про те, що такі експозиції розраховані на сприйняття дорослої людини, а для малят потрібна велика, педагогічно грамотна переробка матеріалу.

А як донести до розуміння дітей-городян особливості селянської праці? На практиці така задача, до речі, передбачена типовою Програмою, вирішувалася формально, змістовно не зв'язуючись з природними явищами, обрядами, прислів'ями і приказками. І це цілком зрозуміло, оскільки більшість педагогів самі погано знали традиції, звичаї російського народу, історію народної культури, не були пройняті почуттям розуміння її давнину.

Виходячи, з вище викладеного намітилися наступні пріоритети:

1. Навколишні предмети, вперше пробуджують душу дитини, виховують в ньому почуття краси, допитливість, повинні бути національними. Це допоможе дітям із самого раннього віку зрозуміти, що вони - частина великого російського народу.

2. Необхідно широко використовувати всі види фольклору (казки, пісеньки, прислів'я, приказки, хороводи тощо). В усній народній творчості як ніде збереглися особливості риси російського характеру, притаманні йому моральні цінності, уявлення про добро, краси, правди, хоробрості, працьовитості, вірності. Знайомлячи дітей з приказками, загадками, прислів'ями, казками, ми тим самим залучаємо їх до загальнолюдських моральних цінностей. У російському фольклорі якимось особливим чином поєднується слово, музичний ритм, співучість. Адресовані дітям потішки, примовки, звучать як ласкавий говорок, висловлюючи турботу, ніжність, віру в благополучне майбутнє. У прислів'ях і приказках влучно оцінюються різні життєві позиції, висміюються недоліки, вихваляються позитивні якості людей. Особливе місце у творах усної народної творчості займають поважне ставлення до праці, захоплення майстерністю людських рук. Завдяки цьому, фольклор є найбагатшим джерелом пізнавального і морального розвитку дітей.

3. Велике місце в прилучення дітей до народної культури повинні займати народні свята і традиції. У них фокусуються накопичені століттями найтонші спостереження за характерними особливостями часів року, погодними змінами, поведінкою птахів, комах, рослин. Причому ці спостереження безпосередньо пов'язані з працею та різними сторонами суспільного життя людини у всій їх цілісності і різноманітті.

4. Дуже важливо ознайомити дітей з народною декоративним розписом. Вона, пленяя душу гармонією і ритмом, здатна захопити хлопців національним образотворчим мистецтвом.

Не все, що оточує дитину, рівнозначно у виховному відношенні. Тому дуже важливий правильний з точки зору педагогіки вибір об'єктів, про які варто розповісти дітям. Починаючи роботу з патріотичного виховання, педагог повинен, перш за все, сам добре знати природні, культурні, соціальні та економічні особливості краю. Він повинен продумати, про що розповісти дітям, особливо виділивши ознаки, характерні тільки для даної місцевості, доступно показати зв'язок рідного міста (села) зі всією країною.

Будь-який куточок нашої країни неповторний. В одному місті багато заводів, фабрик, висотних будинків, широких проспектів. Інший місто славиться своїм революційним минулим, пам'ятками старовини. Одне село стоїть на березі великої річки, а інше загубилися в глухій тайзі, широко розкинулося в степу або на березі моря. У кожній місцевості є свої артисти, спортсмени, художники, поети, передові робітники або колгоспники. Праця в кожній місцевості теж різний: в одній провідною є праця машинобудівників, в іншій - тваринників, овочівників, у третій - рибалок, хліборобів і т.д. Чудово і неповторно народна творчість: умільці Якутії світу дарують вироби з кістки, вологодські кружевницы дивують ніжністю мережив, село Богородское радує малюків дерев'яними іграшками.

У старших групах вже можна так будувати роботу, щоб кожен вихованець перейнявся славою рідного краю, відчув свою причетність до місцевих суспільних подій. Однак було б не вірно, знайомлячи дітей з рідним краєм, обмежитися показом лише його особливостей. В такому разі у хлопців може і не скластися правильне уявлення про рідний край як частини великої країни, в якій вони живуть, і задача виховання патріотичних почуттів буде нездійсненна. Важливо підкреслити, що, яким би особливим не був рідний край, у ньому неодмінно знаходить відображення те, що типово, характерно для всієї країни:

- люди працюють на заводах, фабриках, будівництвах, в різних установах, в магазинах, на фермах, на полях і т.д. (в залежності від специфіки галузі). Вони завжди готові допомогти один одному, результати праці людей цього краю необхідні не тільки тим, хто живе в даній місцевості:

- у рідному місті, районі, селі, як і в інших місцях, дотримуються народні традиції; відзначають загальнонародні знаменні дати, вшановують пам'ять загиблих героїв, проводжають новобранців на службу в армію, вшановують знаменитих людей, ветеранів праці тощо;

- у рідному краю можуть жити люди різних національностей. Вони разом працюють, відпочивають;

- тут, як і по всій нашій країні, люди повинні берегти і охороняти природу;

- кожна людина, що любить Батьківщину, повинен проявити повагу до праці, інтерес до культури рідного народу.

Щоб діти, дізнаючись якісь конкретні факти, спостерігаючи навколишнє життя, могли шляхом найпростішого аналізу, узагальнення вражень краще уявити собі, що їх рідне місто чи селище є частиною країни, необхідно дати їм деякі початкові відомості з географії, економіки, історії нашої країни - розповісти про те, що вони не можуть бачити в безпосередньому оточенні.

Патріотичне виховання включає в себе вирішення завдань не тільки морального, але й трудового, розумового. Естетичного, а також фізичного виховання.

Можна говорити про виховання любові до рідного краю без повідомлення дітям певних знань про нього? Відбір і систематизація таких знань проводяться з урахуванням розумових можливостей дошкільнят: приймається до уваги характер їхнього мислення, здатність до узагальнення, аналізу, тобто рівень розумового розвитку дитини служить своєрідною передумовою і необхідною умовою виховання почав патріотичних почуттів.

 

Нормативні документи

·         Закон України про Державний Гімн України

·         Закон України про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років

·         Указ Президента України №580/2015 "Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки"

·         Указ Президента України №334/2015 "Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молодi"

·         Укази Президента України "Про День захисника України" та "Про День Соборності України"

·         Указ Президента України "Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни"

Указу Президента України від 18.05.2019 року №286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання»

·         Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України

·         Указ Президента України №744/2014 "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності"

·         НАКАЗ МОН України № 1232 "Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді"

·         Hаказ МОН України № 641 від 16.06.2015 "Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах"

·         Методичні рекомендації щодо відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах Дня пам’яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

·         Лист МОН від 25.09.2015 № 1/9-455 "Щодо заходів з відзначення Дня захисника України"

·         КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

·         Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

·         План заходів МОН щодо реалізації концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді

·         Методичні рекомендації щодо відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області 250-річчя заснування Харківської області

·         Методичні рекомендації до відзначення в ЗНЗ 25-ї річниці Революції на граніті

·         Методичні рекомендації щодо проведення заходів із нагоди 30-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС та вшанування ліквідаторів наслідків аварії

·         Методичні рекомендації щодо організації та проведення у загальноосвітніх навчальних закладах Уроку Соборності «Єднання заради Незалежності» (до Дня Соборності України 22 січня 2016 року)

Нормативні документи  

Лист МОН України від 20 жовтня 2016 року № 1/9-561 «Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів но ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами»

Лист МОН України від 25 липня 2016 року №1/9 - 396 "Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах"

Національно-патріотичне виховання дітей дошкільного віку

План заходів МОН щодо реалізації концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді

Указ Президента України №580/2015 "Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки"

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах